У якому порядку вивчати літери
Порядок вирішує, коли дитина вперше прочитає справжнє слово. З одними літерами це стається на другому занятті, з іншими — за місяць.
Порядок вирішує, коли дитина вперше прочитає справжнє слово. З одними літерами це стається на другому занятті, з іншими — за місяць.
Спершу голосні: А, О, У, И, І. Тоді найчастіші приголосні: М, Н, В, Л, С, К. Уже на третьому занятті виходять МАМА, ОСА, СИН — насправді слова, а не вправи. Саме так веде український буквар, і саме цей порядок ми й ставимо першим.
А, Б, В, Г, Ґ, Д… Перші літери майже не дають слів, і дитина довго вчить значки, не бачачи навіщо. Цей порядок потрібен пізніше: щоб користуватися словником і знати, де в ньому дивитися.
Діти, що виросли за кордоном, уже знають латиницю. Їм трохи легше почати зі знайомих на вигляд літер: А, К, М, О, Т. І аж тоді брати ті, що збігаються написанням, але звучать інакше: В, Н, Р, С, У. Саме ці п’ять якось і плутаються найдовше.
Усі три порядки є в застосунку — як у букварі, за абеткою й від схожих на англійські. Перемикається в «Абетці», один раз на дитину.
ЗавантажитиЗрештою, жоден порядок не замінює злиття. Дитина може знати хоч двадцять літер і все одно не читати, якщо з них жодного разу не складали склад. Беріть склад одразу, щойно є дві літери.
Ні, і для читання це найгірший порядок. За абеткою перші чотири літери — А, Б, В, Г, і скласти з них можна хіба «баба». Порядок за абеткою потрібен, щоб шукати слова в словнику, а не щоб читати.
Одну, і доти, доки вона не впізнається миттєво в будь-якому слові. Поспіх тут коштує дорого: літера, вивчена наполовину, зупиняє читання щоразу, коли трапляється.
Щойно є дві літери, з яких склад виходить. З А і М — уже на другому занятті. Чекати, доки дитина вивчить усю абетку, не треба й шкідливо: без складів літери лишаються набором значків.
Готовий аркуш A4, PDF — друкується як є.